Надія В’ячеславівна ВЕРЕЩАГІНА, кандидат історичних наук, доцент Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова.
У статті розглядаються три тісно пов’язані між собою аспекти теми:
– корельованість поняття «мощі» з проблемою тління/нетління;
– співвідношення факту тління / нетління мощей з критеріями святості;
– співвіднесеність святості «цілокупних» останків з частками мощей.
Узагальнюючи викладений матеріал, зазначимо:
– для християнської, в т. ч. візантійської і давньоруської, літургійної практики характерно шанування як тлінних (кісткових), так і нетлінних (які зберегли м’язову і шкірну тканину) останків святих. Афонська традиція становить виняток тільки по відношенню до власне афонських подвижників;
– загалом, у Візантії та давній Русі «незруйнованість» тіла розглядалася як ознака гріховності, а нетління, як правило, виступало знаком святості;
– за вченням східнохристиянської Церкви, кожна окрема частина священних останків прирівнюється до цілокупних мощей, оскільки несе в собі всю благодатну силу святого, що і пояснює практику «розділення» мощей.
The article outlines three aspects of the topic closely connected with each other:
– correlation of the notion “relics” with the problem of corruption/incorruption;
– correlation of the fact of corruption/incorruption of relics with the criterion of holiness;
– correlation of holiness of the whole relics with the parts of relics.
Summarizing the investigated material it should be noted that
– it is characteristic for the Christian liturgy including Byzantine and ancient Rus’ to worship corruptible (bone) as well as incorruptible (having preserved muscle and skin tissues) relics of saints. Athos tradition of the negative perception of incorruptible relics is an exception to their own Athos ascetics;
– in general, in Byzantine and ancient Rus’ the non-destruction of body was treated as a feature of sin; incorruption, as a rule, was a sign of holiness;
– according to the doctrine of the eastern Christian church each separate part of the sacred relics is equated the whole relics, as it carries in itself all the gracious power of the saint which explains the practice of separation of relics.
1 Описание святынь Константинополя в латинской рукописи XІІ века // Чудотворная икона в Византии и Древней Руси / Ред.-сост. А. М. Лидов. М., 1996. С. 440–454.
2 Хождение игумена Даниила // Библиотека литературы Древней Руси. СПб., 1997. Т. 4: ХІІ век. С. 61.
3 Анонимное хожение в Царьград // Книга хожений. Записки русских путешественников XI–XV вв. М., 1984. С. 256-257.
Численні приклади вшанування як тлінних, так і нетлінних останків святих у візантійській Церкві див.: Голубинский Е. История канонизации святых в русской церкви. М., 1903. С. 34-36.
4 Голубинский Е. История канонизации… С. 36
5 Живов В. Святость: Краткий словарь агиографических терминов. М., 1994. С. 55.
6 Темниковский Е. Н. Канонизация // Христианство. Энциклопедический словарь в З т. М., 1993. Т. 1. С. 677; Попов И. О почитании святых мощей // Журнал Московской патриархии. 1997. № 1. С. 78.
7 Иоанн Дамаскин. Точное изложение.православной веры. СПб., 1894. С. 234.
8 Голубинский Е. История канонизации… С. 28; Темниковский Е. Н. Канонизация…С. 677.
9 Зайцев Б. Афон // Литературная учеба. 1990. Июль-август. С. 41, 65, 68; Сергий (Симеон Веснин), иеросхимомонах. Письма святогорца к друзьям своим о святой горе Афонской. СПб., 1850. Ч. 1. С. 105-107.
10 Зайцев Б. Афон…С. 41.
11 Архив Русского Свято-Пантелеимонова монастыря на Афоне. Опись 15. Дело 47. Док. А0040065. 3 л. Сообщение о нерастлении тела иеросхидиакона Лазаря (Деминского), составленное в Руссике в 1910-х гг.
12 Голубинский Е. История канонизации… С. 28-29.
13 Зайцев Б. Афон… С. 68.
14 Зайцев Б. Афон… С. 68.
15 Сергий (Симеон Веснин)… С. 107.
16 Успенский Ф. Б. Нетленность мощей: опыт сопоставительного анализа греческой, русской и скандинавской традиций // Восточнохристианские реликвии / Ред.-сост. А. М. Лидов. М., 2003. С. 152.
17 Бакалова Е. Реликвии у истоков культа святых // Восточнохристианские реликвии / Ред.-сост. А. М. Лидов. М., 2003. С. 23-24.
18 Шевченко И. И. О западных истоках старославянских понятий мощи и причащение // Византийский временник. 2007. Т. 66. С. 223-224.
19 Див.: Верещагина Н. В. Климент Римский – небесный покровитель Киевской Руси. Одесса, 2011. С. 34-57.
20 Шевченко И. И. О западных истоках… С. 223.
21 Слово на пренесение мощем преславнаго Климента, историчьскую имуще беседу [Сказание об обретении мощей]: Лавров П. А. Материалы по истории возникновения древнейшей славянской письменности // Труды славянской комиссии. Л., 1930. Т. 1. С. 150-155.
22 Житие и перенесение мощей св. Климента. (Vita cum Translation s. Clementis. Итальянская легенда в русском переводе из рукописей Румянцевского музея) // Кирилло-Мефодиевский сборник <···> / Изд. М. Погодиным. М., 1865. С. 313-314.
23 Мучение святаго священномученика епископа Климента: Карпов А. Ю. «Слово на обновление Десятинной церкви» по списку М. А. Оболенского // Архив русской истории. М., 1992. № 1. С. 109.
24 Служба празднику обретения в Херсонесе мощей Климента папы Римского, творение Кирилла (Константина) Солунского // Мурьянов М. Гимнография Киевской Руси. М., 2003. С. 318].
25 Дива печер лаврських: колективна монографія / Відп. ред. В. М. Колпакова. К., 2011. С. 203.
26 Киево-Печерский патерик / Изд. подг. Л. А. Ольшевская, Л. А. Дмитриев // Библиотека литературы Древней Руси. СПб., 1997. Т. 4: ХІІ век. С. 327.
27 Киево-Печерский патерик / Изд. подг. Л. А. Ольшевская… С. 417.
28 Приселков М., Фасмер М. Отрывки В. Н. Бенешевича по истории русской церкви XIV века // Известия Отделения русского языка и словесности Академии наук. СПб., 1916. Т. 21. Кн. 1. С. 53, 68.
29 Прокопович Ф. Філософські твори: В 3 т. / За перекл. В. Яніша, В. Кошуби та ін. К., 1980. Т. 2.
30 Дьяченко Г. Полный церковно-славянский словарь. М., 1993 [репринт]. С. 318
31 Голубинский Е. История канонизации… С. 298.
32 Попов И. О почитании... С. 74.
33 Барсов Н. И. Мощи // Христианство… С. 183.
34 Срезневский И. И. Материалы для Словаря древнерусского языка. СПб., 1895. Т. 2. С. 180.
35 Федотов Г. Святые Древней Руси. М., 1990. С. 38.
36 Мень А., протоиерей. Таинство, слово и образ. Л., 1991. С. 164.
37 Канонизация святых. Поместный Собор Русской Православной Церкви, посвященный юбилею 1000-летия Крещения Руси. Троице-Сергиева лавра, 1988. С. 26.
38 Добиаш-Рождественская О. А. Западные паломничества в средние века. СПб., 1924. С. 26.
39 Житие Константина // Б. Н. Флоря. Сказания о начале славянской письменности. СПб., 2009. С. 177-178.
40 Добиаш-Рождественская О. А. Западные паломничества... С. 26.
41 Иоанн Златоуст. Творения: в 12 т. СПБ., 1896. Т. 2. Кн. 2. С. 694.
42 Цит.: Остров П. О почитании святых мощей // Журнал Московской патриархии. 1997. № 1. С. 72.
43 Памятное слово Феодора Дафнопата на перенесение из Антиохии досточтимой и честной руки святого славного пророка и крестителя Иоанна: В. В. Латышев. Две речи Феодора Дафнопата // Православный палестинский сборник. СПб., 1910. Вып. 59. С. 71.
44 Порфирий (Успенский). Первое путешествие в Синайский монастырь в 1845 г. СПб., 1856. С. 173.
45 Анонимное хожение... С. 256-2
46 Собрание писем блаженныя памяти оптинского старца иеросхимонаха Амвросия к мирским особам. Сергиев Посад, 1908. Ч. 1. С. 81.
47 Давыдов В. Путевые записки, веденные во время пребывания на Ионических островах, в Греции, Малой Азии и Турции в 1835 г. – СПб., 1840. – Ч. 2. С. 144.
48 Пуцко В. Г. Кресты-мощевики и кочеги-мощевики XIV – XVI в. в Троице-Сергиевой Лавре // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2006. № 2. С. 88-89.
49 Голубинский Е. История канонизации… С. 36-37.
50 Прокопович Ф. Філософські твори…
51 Дива печер… С. 204.
52 Шероцкий К. В. Киев. Путеводитель. К., 1917. С. 296.
53 Болховітінов Є., митрополит. Вибрані праці з історії Києва. К., 1995. С. 70; Захарченко М. М. Киев теперь и прежде. К., 1888. С. 187-188.
54 Описание Десятинной церкви в Киеве. К., 1872. Приложение.