Священик Іван СИДОР, кандидат церковно-історичних наук, інспектор, викладач кафедри церковно- історичних і практичних дисциплін Київської православної богословської академії, штатний священик храму святого благовірного князя Ярослава Мудрого Малої або Теплої Софії м. Києва.
Автор у статті аналізує вплив доктрини «Третьоромізму» на становлення державності і влади в Московії XV – XVI ст., простежує її історичний шлях і трансформацію у «Русский мир» – ідею, яка через сучасних російських державних і церковних політиків впливає на суспільне, церковне і політичне життя Росії та її сусідів.
Ключові слова: «Москва – Третій Рим», старець Філофей, Московський Патріархат, Росія, Україна, Крим, війна.
1 Громадська думка, позиція.
2 Вирази «Москва – третій Рим», «третій Рим», «Третьоромізм» застосовуються у книзі як поняття, що володіють однаковим змістом.
3 Гольдберг А.Л. Идея «Москва – третий Рим» в цикле сочинений первой половины XVI в. // ТОДРЛ. – Л., 1983. – Т. 37. – С. 139–149; Гольдберг А.Л. К предыстории идеи «Москва – Третий Рим» // Культурное наследие древней Руси : истоки, становление, традиции: сборник статей // ТОДРЛ. – М., 1976 – С. 111–116; Гольдберг А.Л. Три «послания Филофея» (Опыт текстологического анализа) // ТОДРЛ. – Л., 1974. – Т. 29: Вопросы истории русской средневековой литературы. Памяти В.П. Адриановой-Перетц. – С. 68 – 97.
4 Каравашкин А.В. Московская Русь и «Ромейское царство». Историософия династической богоизбранности в публицистике XVI столетия [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.krotov.info/libr_min/11_k/ar/avashkin4.htm
5 Киселева M.С. Национальный исторический миф «Москва – Третий Рим» как идеологема древнерусских книжников // Философский век. Альманах. – Вып. 16: Европейская идентичность и российская ментальность. – СПб., 2001. – С. 110–117.
6 Синицына Н.В. Третий Рим. Истоки и эволюция средневековой концепции (XV–XVI в.). // РоС. акад. наук. Ин-т роС. истории. Междунар. семинар «Da Roma alia Terza Roma» – М., 1998. – 416 с.
7 Стремоухов Д.Н. Москва – Третий Рим: источник доктрины // Из истории русской культуры. – Т. 2, кн. 1: Киевская и Московская Русь. – М., 2002. – С. 425–441.
8 Флоровский Георгий, протоиерей. Пути русского богословия. – К., 1991. – 599, [1] с.
9 Гришко В. Історично-правне підґрунтя теорії III Риму. – Мюнхен, 1953. – 76 с.
10 Крупницький Б. Д. Теорія III Риму і шляхи російської історіографії. – Мюнхен, 1952. – 29 с.
11 Оглоблин О.П. Московська Теорія III Риму в XVI–XVII ст. / [під ред. І. Мірчука]. – Мюнхен, 1951. – 55 с.
12 Duncan P. J. S. Russian messianism: third Rome, revolution, communism and after. – London, 2000. – 236 p.
13 Johnson M. R. The Third Rome: Holy Russia, Tsarism and Orthodoxy. – The Foundation for Economic Liberty. – Inc., 2004. – 244 p.
14 Кінан Е. Російські історичні міфи: 36 статей. – К., 2001. – 282 с.
15 Малинин В.Н. Старец Елеазарова монастыря Филофей и его послания: историко-литературное иследование. – К., 1901. – 1029 с.
16 Малинин В. Н. Старец Филофей, инок Елеазарова монастыря // Труды КДА. – К., 1901. – Т. 2. – С. 529–543.
17 Система главенства у християнській Церкві п’яти патріархів (Рима, Константинополя, Олександрії, Антіохії, Єрусалима), за першості Рима, що склалась після IV Вселенського Халкідонського собору (451), коли було встановлено Єрусалимський Патріархат.
18 Московія XV–XVII ст., або звички та традиції московитів про які не говорять [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tarasiy.webnode.com.ua/stattі/moskovіya-xv-xvii-st-2/rozdіl-1-zvichai/
19 Откуда на гербе России двуглавый орел? Почему двуглавый орел станет символом падения России? [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://fakeoff.org/war/otkuda-na-gerbe-rossii-dvuglavyy-orel-pochemu-dvuglavyy-orel-stanet-simvolom-padeniya-rossii
20 Дополнения к актам историческим, собранные и изданные Археографической комиссией : в 12 т. – СПб., 1846. – Т. 1. – 446 с.
21 Там же. – № 23. – С. 20.
22 «Послание» (очевидно, до М. Місюря-Мунехіна) з приводу «морового поветрия» у Пскові; «Послание» у Псков «в беде сущим»; «Послание» «к некоему вельможе, в мире живущему»; «Послание» до М. Місюря-Мунехіна «о покорений разума Откровению и испытании недоведомых вещей»; «Послание» до того ж Місюря-Мунехіна проти Николая «Немчина» і «на звездочетцы и латины»; «Послание» до Івана Акиндієвича «о добрых и злых днях и часах»; «Послание» до «царя Ивана Васильевича»; «Послание» до вел. кн. Василия Івановича; «Послание» «в царствующий град». Ці послання подані в «Приложениях» до книги Малініна (Малинин В.Н. Старец Елеазарова монастыря Филофей и его послания: историко-литературное исследование. – К., 1901. – Приложения. – С. 1–68).
23 Малинин В.Н. Старец Елеазарова монастыря Филофей и его послания: Историко-литературное исследование // Богословский вестник. – К., 1902. – Т. 2: (июль – август). – С. 616.
24 Послания старца Филофея [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=5105
25 Там само. – С. 35 – 36.
26 У літописі Константинопольського собору 1593 р. згадка про «третій Рим» відсутня».
27 Уложенная грамота об учреждении в России Патриаршего Престола, посвящении первого российского Патриарха Иова, поставлений впредь Патриархов Российским освященным собором и Государем и о новом составе русских епархий [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/ortodox/Article/gram_uchrejd.php; Максим Грек. Творения : в 3 т. – Сергиев Посад, 1996. – Т. 3. – С. 97.
28 Гудзяк Борис, священик. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і ґенеза Берестейської унії / переклад Марії Габлевич; під редакцією Олега Турія. – Львів, 2000. – С. 241–242.
29 Послание старца Псковского Елеазарова монастыря Филофея к великому князю Василию Ивановичу // ПС. – Казань, 1863. – № 3. – С. 337–348; Послание Филофея, старца Псковского Елеазарова монастыря к дьяку Михаилу Мунехину // ПС. – Казань, 1861. –№ 5. – С. 84–96.
30 Малинин В.Н. Старец Елеазарова монастыря Филофей и его послания: историко-литературное иследование. – К., 1901. – 1029 с.
31 Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. – 220 с.
32 Бердяев Н.А. Русская идея // О России и русской философской культуре / сост. М.А. Малинин. – М., 1990. – С. 43 – 271.
33 Переклад автора.
34 Там же. – С. 49 – 50.
35 Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. – С. 9.
36 Переклад автора.
37 Бердяев Н. А. Русская идея. – СПб., 2008. – С. 37.
38 Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. – С. 118.
39 Бердяев Н. А. Русская идея. – СПб., 2008. – С. 38.
40 Откуда взялось понятие «Москва – Третий Рим»? [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ttolk.ru/?p=21724
41 Клептоманія (з грец. «klepto» – краду та «mania» – безумство, пристрасть) – патологічне сильне бажання вкрасти що-небудь, що зазвичай не супроводжується потребою мати вкрадений предмет (предмети).
42 Мілітаризм (з франц «militarisme», від лат. «militaris» – військовий) – державна ідеологія, направлена на виправдання політики постійного нарощування військової міці держави і, одночасно з цим, допустимості використання військової сили у вирішенні міжнародних і внутрішніх конфліктів. Мілітаризму властива гонка озброєнь, зростання військових витрат бюджету держави, нарощування військової присутності з політичними цілями за кордоном, військове силове втручання в справи інших суверенних держав.
43 В России возрожден обычай награждения священников Георгиевским облачением [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://rublev.com/news/v-rossii-vozrozhden-obychai-nagrazhdeniia-sviashchennikov-georgievskim-oblacheniem
44 Клерикалізм (від лат. «clericalis» – церковний) – політична течія, спрямована на посилення впливу релігії та Церкви на всі сфери суспільного життя. Її суть, однак, не зводиться лише до контролю релігійними діячами державної влади та переплетенні релігії з політикою, але, передусім, полягає у моделюванні структури суспільної свідомості громадян певної держави саме у контексті релігійних формул. Головним чином йдеться про неспроможність відділити мову внутрішнього релігійного світу від мови зовнішньої публічної влади. Таке зрощення релігійності і політики було і залишається дуже частим політичним явищем в Росії.
45 Лурье С.В. Историческая этнология. Учебное пособие для вузов. – М., 1997. – С. 220–230.
46 Кривава Росія, гібридні війни і цивілізаційний вибір [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pohlyad.com/polityka/n/59827
47 Братоубийственную войну на Востоке Украины благословил российский патриарх Кирилл [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.tsn.ua/politika/bratoubiystvennuyu-voynu-na-vostoke-ukrainy-blagoslovil-rossiyskiy-patriarh-kirill-366179.html
48 Тойнби А.Дж. Постижение истории / [пер. с англ. Е.Д. Жаркова; под ред. В.И. Уколовой и Д.Э. Харитоновича]. – М., 2001. – С. 507 – 510.
49 Петр Петрей. Исторія о Великомъ княжестве Московскомъ, происхожденій великихъ русскихъ князей, недавнихъ смутахъ, произведенныхъ тамъ тремя лжедмитріями, и о московскихъ законахъ, нравахъ, правленіи, вере и обрядахъ. – М., 1867. – 341 с.
50 Переклад автора.
51 Фашинник (рос.) – кущ, або перев’язаний дротом чи гіллям пучок хмизу, який використовують у земляних роботах для зміцнення гребель, насипів тощо.
52 Петр Петрей. Исторія о Великомъ княжестве Московскомъ, происхожденій великихъ русскихъ князей, недавнихъ смутахъ, произведенныхъ тамъ тремя лжедмитріями, и о московскихъ законахъ, нравахъ, правленіи, вере и обрядахъ. – М., 1867. – С. 73.
53 Там же. – С. 74–75.
54 Откуда взялось понятие «Москва – Третий Рим»? [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ttolk.ru/?p=21724